Поглянь на дерево

Поглянь на дерево в саду чи в полі,

Немає значення то дуб чи тополя,

Воно більш місцеве за нас з тобою,

В нього чимало сил і не менше волі.

Ніхто не вважає його героєм,

За те, що рани затягне корою,

За те, що продовжує просто рости,

Навесні розквітає, приносить плоди.

Дає тінь, і дім, і просто прихисток,

Здобрює землю хвоєю чи листям,

Може віддати життя аби тобі було тепло.

В Раю точно будуть дерева. А як щодо пекла?

Я дерево, мирний воїн,

Я вже не стану перекотиполем.

І як би складно не було рости,

Я не рватиму свої корені.

Сафі Байс