Долоні

Коли берешся гріти чиїсь долоні,

Дізнайся спершу, чому ж вони холодні.

І якщо раптом чуєш/тобі здається,

Що холод той іде від самого серця,

Що серце те — воно в крижанім полоні —

Тоді його і треба зігріть в долонях.

Повір, воно розтане, воно розквітне,

Без льоду стане серце таким тендітним,

З таким буває страшно у буднях жити,

Тому його вкривають морозні квіти.

Такі серця рятувать, зігрівать потрібно,

Такі серця — вони до скарбів подібні,

Такі серця палатимуть, наче Сонце,

Їх відблиск знайдеш в синові, знайдеш в доньці.

Сафі Байс