Ми наче в зовсім новій галактиці

Ми наче в зовсім новій галактиці,

Сонце не сходить над цими землями.

Знаєш, в своїй нетривалій практиці,

Я був лиш тим, хто торгує оселями,

Геть не цікавився жодними війнами,

Все полював на прибутки і бонуси,

Жив так, як люди і в мріях не мріяли,

І не боявся ні Ягве, ні Хроноса.

Ти залишаєшся в іншому вимірі,

Спиш собі солодко й не уявляєш

Світ, де якщо не завмерли, то вимерли,

Світ, у якому я в когось стріляю.

Там, на трибунах є хліб, видовища.

Ми ж на арені голодні, втомлені.

Ти не лінуйся ходить в бомбосховище,

Маєш живою чекати вдома.

Сафі Байс