Світ завмирає

Світ завмирає на час відомих подій,

Ти залишайся вдома, руки мий, просто мрій.

Мрій, що прокинешся завтра і все мине,

Мий, залишайся, думай про головне.

Вимкни новини на всі двадцять п'ять годин,

Навіть, якщо ти вдома з котом чи зовсім один,

Завтра подивишся десять хвилин, не більш,

Мрій, залишайся, мий, почитай вірш.

Можеш читати більше, можеш і зовсім не,

Десь між "читаєш"-"миєш", думай про головне,

Може, в масштабах світу, може лише про дім,

Що буде далі з нами, що буде далі з ним?

Що головнішим стане, вийдем коли з домів?

Лишимось ми такими ж? Будем то вже не ми?

Буде між нами єдність чи залишиться страх?

Будемо ми добріші чи на шипах, ножах?

Змій нашипів був Єві сутність добра і зла,

Жінка лишилась в муках, гадина ж уповзла.

Є в цьому міфі мудрість, сотні якій століть:

Слухай лиш суть, а гади... гадам аби шипіть.

Сафі Байс