Ігнор

Це відчуття із розряду "гірше за майже все",

Дещо страшніше сварки, коли вже обох несе,

Дещо гидкіше натягнутих посмішки і "Привіт", -

Це відчуття, коли двоє знищують власний світ.

Ось він, фінал епічний, тихий, під шум машин:

Двоє ідуть навпроти, кожен немов спішить,

Кожен вдає поспішно, що йому дзвонить хтось,

Ось воно, щось минувше, щастя, що не збулось.

Сафі Байс