Золотими зорями

Вечір згладжує гострі кути,

Все рівняє, вкриваючи мороком.

От куди тут підкажеш іти,

Щоб лишитись ні другом, ні ворогом?

Ворожити на чайних листках,

Чебрецевих засушених стеблах.

Забувати тебе у містах...

Забувати? Чи, може, не треба?

Приспів:

Золотими зорями долі наші

Десь розкидані в чужих сузір’ях,

Не змінити їх уже і то на краще,

Крила наші повтрачали пір’я.

Золотими зорями долі…

Десь розкидані. Шляхи незвідані.

Золотими зорями долі

Десь розкидані.

Свої нерви збирати в кулак.

От якби моїй волі ще й сили!

Бачу в кавовій гущі знак -

Не новий - корабель, вітрила.

Звір міфічний, як кіт, тільки лев,

Попри морок шукає у морі

Той кораблик з новим королем -

Happy end багатьох історій.

(с) Сафі Байс